Чи врятують депутати Київради Чкалівський сквер від багатоповерхівки?

У тихому центрі Києва, на розі вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького стоїть дивовижно гарний фонтан, оточений великими старими ясенями, каштанами, кленами та вербами.

Об этом сообщает Руспрес


Десь на початку 1900-х його встановили на Софійській площі, але у 1925-му році перенесли сюди.


Навколо нього виріс один з найкрасивіших скверів Києва, і хоча поруч з’являються нові й нові багатоповерхівки, він залишається одним з небагатьох відкритих та зелених місць відпочинку для мешканців району.


Але не всі знають, яких зусиль збереження цього місця коштує місцевим мешканцям.


Проблема у тому, що впритул до цього скверу розташовані два незабудованих клаптики землі та досить велика територія Інституту геології НАН України, який, хоч і отримав ділянку виключно для експлуатації своєї будівлі, чомусь має твердий намір побудувати там 12-поверховий будинок.


Висотка, на думку місцевої громади, знищить той сквер, бо він фактично перетвориться на прибудинкову територію.


А на мою думку, як юриста і депутата та просто киянки, що виросла у цьому районі, ця багатоповерхівка коло Чкалівського скверу просто не має права на існування ані з юридичної, ані з загальнолюдської точки зору.


Більше 10 років змінюються потенційні інвестори, замовники та проєкти будівництва. Більше 10 років місцева громада та представники культурної інтелігенції чинять опір планам будівництва. І весь цей час Київрада відмовляється займати принципову позицію, залишаючи киян сам-на-сам із забудовником.



Loading...





Втім, цього тижня кожному з київських депутатів доведеться визначитися з позицією. Адже на голосування буде винесено мій проєкт рішення, що передбачає розірвання договорів оренди по двом із трьох земельних ділянок.


Вибір кожного з моїх шановних колег у цьому випадку – це виключно морально-етичний вибір, бо юридично правда повністю на боці захисників скверу.




Проєкт пройшов усі комісії, підстав для розірвання договорів більше, ніж достатньо:


  • тут і об’єднання трьох ділянок незаконне,
  • і будівництво на основній ділянці не дозволяється цільовим призначенням ділянки,
  • і частина скверу фактично була самозахоплена.


Крім того, проти цього будівництва виступають і Міністерство культури, і Департамент охорони культурної спадщини КМДА. А Національна спілка архітекторів підготувала висновок, у якому перерахувала цілу низку порушень українського та міжнародного законодавства в охороні культурної спадщини цим будівництвом.


Єдина причина, яка може змусити депутата не віддавати свій голос за збереження цього скверу – це переконання у тому, що забудовники важливіші за простих киян, а нові багатоповерхівки – важливіші за культурну спадщину української столиці.


Ольга Балицька, для УП


Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.


Джерело статті: “https://www.pravda.com.ua/columns/2020/02/12/7240237/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя